Шотландські воїни неодноразово і дуже успішно протистояли англійським лицарям, які були закуті в обладунки та билися на конях. Це нелегко, коли у вас є лише маса селян, які не навчені та не розуміються на військовій справі
Дехто вважає, що секрет полягає в ефективному використанні списоносців і пікінерів. Злі язики жартують про спідниці без трусів під ними. Але самі шотландці стверджують, що вся справа у вівсянці або каші.
Англійський плагіат
Вівсянка на сніданок вважається англійською традицією. Але класичною вона стала лише у вісімнадцятому столітті. І навіть тоді шотландська каша спочатку стала основною солдатською стравою, щось на кшталт перловки в Радянській Армії. До аристократичних столів вівсянка потрапила майже через століття. Можливо, цей успіх був пов’язаний ще й з тим, що саме з переходом англійської армії на вівсянку у 18 столітті опір шотландських горян був остаточно зломлений.
Шотландська гордість
Втім, самі шотландці стверджують, що англійська вівсянка не має нічого спільного зі справжньою кашею. Останню потрібно не тільки готувати особливим чином, а і їсти з дотриманням певних правил. Наприклад, кашу слід готувати виключно з цілозерновим вівсяних пластівців грубого помелу на чистій джерельній воді та без солі. Варити кашу потрібно в чавунному казані на повільному вогні не менше 15 хвилин, постійно помішуючи за годинниковою стрілкою. І їсти її потрібно стоячи.
Англійська єресь
Не дивно, що горяни називали англійську вівсянку не інакше як “єрессю”. Адже під час приготування до неї додають сіль, цукор, молоко, фрукти, горіхи та інші інгредієнти. До того, ніхто в Англії не їв такий портер стоячи, хіба що у виняткових випадках. Таким чином, англійці перетворили сувору шотландську кашу, яка була основною стравою горян і завжди варилася на м’ясному бульйоні перед битвою, на легкий сніданок і десерт.
До речі, а як ви полюбляєте їсти вівсянку?
