Фахівці пророкують, що цукемен стане одним із головних гастрономічних трендів 2024 року
Сьогодні розповімо, що це таке і з чим (а точніше — як) його їдять.
Історія
Цукемен — це японський варіант рамена, у якому локшина, бульйон, яйця та інші інгредієнти подаються окремо. Ідея цієї незвичайної страви належить Кадзуо Ямагісі, який 1961 року відкрив у Токіо ресторан Taishoken. Ямагісі виріс у бідній сім’ї та завжди цікавився приготуванням смачної та доступної їжі. Одного разу він помітив, як відвідувач його ресторану з жадібністю їв локшину, вмочуючи її в чашку з супом. Такий спосіб вживання так сподобався Ямагісі, що він вирішив переробити під неї традиційних рамен.
“Запчастини” для супу
Проста, на перший погляд, ідея полягала в тому, що ситний гарячий бульйон, м’ясо, відварена локшина і мариновані яйця подавалися в окремому посуді. Це давало змогу відвідувачам самостійно змішувати інгредієнти в будь-якій кількості та пропорціях, отримуючи нові цікаві смаки. При цьому складові страви не перебувають постійно в бульйоні, і не втрачають свого смаку та консистенції, як це відбувається в рамені.
Від першого до останнього
Якихось суворих правил, що стосуються вживання цукемена, немає, і в цьому основна принадність цієї страви. Поєднання гарячого бульйону і холодних інших складових дає змогу комбінувати їх як завгодно. При цьому яйце, локшину або м’ясо можна з’їсти холодними, а можна “підігріти” і просочити в бульйоні. Якщо щось закінчується, то можна попросити додаткову порцію — бульйону в цукемені достатньо, і він зазвичай залишається навіть після цієї добавки.
Але в цьому й уся суть: бульйон, що залишився, — уже не гарячий, а теплий, але такий, що зберіг свій яскравий і насичений смак, — слід випити до краплі наприкінці трапези. Або запити ним саке, яке нерідко подають до цієї страви в традиційних японських ресторанах.
